задоволення


задоволення
(почуття, стан удоволення чим-н.), у[в]тіха; ка[е]йф (від приємного байдикування); насолода, розкошування, раювання (високий ступінь задоволення)
Пор. щастя I

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • задоволення — я, с. 1) Дія за знач. задовольнити, задовольняти 1), 2). 2) Почуття і стан вдоволення чим небудь; задоволеність …   Український тлумачний словник

  • задоволення — [задово/леин :а] н :а …   Орфоепічний словник української мови

  • задоволення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • смак — у/, ч. 1) Одне з п яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами. || Якість, властивість їжі й питва, що відчувається під час їх вживання. || Якість,… …   Український тлумачний словник

  • гедонізм — (від грецьк. ηδονή задоволення) напрям в етиці, згідно з яким критерієм моралі та принципом її пояснення є досягнення насолоди. Прагнення до насолоди тлумачиться як природна властивість людини, джерело й мета її вдосконалення. Засновник Г.… …   Філософський енциклопедичний словник

  • потреби — властивість усього живого, яка спонукає його до активності або викликає інші реакції завдяки відображенню надлишку, недостатності або відсутності чинників (речовини, енергії, інформації), що позитивно чи негативно впливають на життєдіяльність… …   Філософський енциклопедичний словник

  • приємність — ності, ж. 1) Те, що викликає задоволення, втіху, радість і т. ін. || Почуття задоволення, втіхи, насолоди і т. ін. || ірон. Те, що викликає незадоволення, неприємність. •• Ма/ти приє/мність у сполуч. з інфін. а) формула ввічливості, що вживається …   Український тлумачний словник

  • пристань — і, ж. 1) Спеціально обладнане місце на березі водойми з плавучою чи береговою спорудою для причалювання і стоянки суден, їх навантажування й розвантажування, посадки й висадки пасажирів. || Сама плавуча чи берегова споруда такого призначення. ||… …   Український тлумачний словник

  • солодкий — а, е. 1) Який має приємний смак, власт. цукрові, медові і т. ін.; прот. гіркий, кислий, солоний. || Пригот. із цукром, медом, варенням і т. ін. (про їжу, питво). || у знач. ім. соло/дке, кого, с. Їжа, яка має приємний смак, власт. цукрові, медові …   Український тлумачний словник

  • генітальний — а, е. Стос. до геніталій. •• Геніта/льна фа/за остання фаза формування лібідо, в якій отримання сексуального задоволення пов язане з геніталями. Геніта/льний ероти/зм чуттєве або сексуальне задоволення, що його одержують від геніталій.… …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.